Главная | О нас | Контакты | Українська
   :: Персоналии


«Козацькі землі України»

«Козацькі землі України» – перший в Україні приватний історико-етнографічний музей-скансен, створений Володимиром Володимировичем Недяком у с. Вереміївка Чорнобаївського району Черкаської області, біля Кременчуцького водосховища. Музей являє собою модель козацького хутора середини XVIII ст. В 2004 уродженець с. Вереміївка, мистецтвознавець і художник, лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка В.В.Недяк юридично зареєстрував приватний історико-етнографічний музей «Козацькі землі України», створив проект, за основу якого взято твір Миколи Васильовича Гоголя «Тарас Бульба». З 2006 він розпочав будувати історико-етнографічний музейний комплекс-скансен «Хутір козацького полковника Тараса Бульби» (літературного персонажа) та «Чумацький постій Хведора Мигаля» (місцевий житель, чумацький отаман, портрет якого намалював художник П.Д.Мартинович в кінці 70-х рр. XIX ст.) на 25 га землі в своєму рідному с. Вереміївка (колишнє сотенне козацьке містечко). Скансен розташований просто неба за 500 м від села, в той місцині, де в давнину збиралися чумацькі мажі у валка і потім вирушали у Крим з зерном, а поверталися з сіллю. Приміщення колишнього племзаводу перебудовано під полкову канцелярію в стилі козацького бароко середини XVIII ст., де буде головний корпус музею. Раніше в подібному будинку заможні козаки приймали гостей. В пошуках експонатів В.В.Недяк об’їздив різні регіони України, від Волині і Карпат до Полтавщини і Запоріжжя, щоб експозиція в повній мірі відображала картину великого козацького світу. В музеї зібрана велика кількість експонатів: понад тисяча зразків старовинного одягу, три тисячі рушників, скатертини, десятки вовняних килимів, тисячі предметів побуту, зібрання народної дерев’яної сакральної скульптури, хрести, свічники, чимало меблів, сотні народних картин, ікон, розписні й різьблені скрині й мисники, близько півтори сотні мережаних ярем, десятки возів і возиків, до півсотні човнів-довбанок, кінська збруя, козацька зброя, коралі й дукачі, стародруки, давні козацькі карти України, кам’яні баби, жорна. Згідно проекту, музейний архітектурно-етнографічний комплекс створюється як модель козацького хутора, де можна буде жити й працювати. Садиба Тараса Бульби буде центральною на хуторі. Він складатиметься з 15 дворів. Серед них — поселення отамана з Вереміївки Хведора Мигаля, хата козака Грицька Гончара та садиба батьків гайдамацького отамана – ватажка Коліївщини Семена Невінчаного. Це єдиний в Україні музей, де будуть живі експонати: планується поселити тут кілька сімей, що повинні жити старовинними звичаями і побутом. В козацьких та чумацьких дворах постійно житимуть конюхи, бондарі, мірошники, ковалі, знахарі, гончарі та пасічники. На території хутора знаходяться сім вереміївських комор, чотири малі комори (5?4 м), одна середня (6?5 м), одна велика на два входи і виходи (24?10 м) кінця XIX ст., криницю, вимуровані з природнього каменю льохи під хату Тараса Бульби. Поряд – стайня, вівчарня, хліви для кіз, повітка для волів і корів, конюшня під 10–12 голів коней, збудовано великий саж на четверо собак. Коні, корови, козі, вівці, кролі – живи експонати музею. Споруди плетені з лози, обмазані глиною й вкриті очеретом. Всі будівлі зводяться за тогочасною технологією з використанням стародавніх інструментів. Для того, щоб максимально точно відтворити будівлі минулого часу та колорит козацької доби, В.В.Недяк простудіював різноманітні джерела та власноруч малює ескізи споруд. Потім над малюнком працюють архітектори, за роботу беруться теслі, будівельники, ковалі – з Полтавщини, Львова і Закарпаття, що володіють старовинними ремеслами: працюють з деревом, лозою, очеретом, соломою. Таким фахівцям директор купує будинки, щоб залишилися у Вереміївці. За словами В.В.Недяка, «як колись перетягували очеретяний дах ликом, то й ми перетягуємо. З’єднували дошки дерев’яними гвіздками, й ми вольєр робимо, він покритий очеретом». На хуторі у полі серед степової ковили стоять відреставровані 3 діючі млини, які у 2006–2009 було придбано, установлено, з попереднім проведенням реставраційних робіт: шестикрилий Кліщенський (з старої Матвійовки, 1896), восьмикрилий Вереміївський («з низу» Єреміївки, куток Запіски, 1914), восьмикрилий млин перевезений з с. Тимченки (з Могили Гострої, 1909). В перспективі заплановано реконструювати Вереміївську Січ, храми Божої Матері й Святого Миколая, мури і вежі, курені запорожців. Тут стоятиме музей-корчма козацької та чумацької їжі на 200 осіб, півтора десятка хатинок-осель. На тлі постійної експозиції в заповіднику «Козацькі землі України» відбуватимуться виставки музейних і приватних колекцій, проводитимуться наукові історичні та мистецькі конференції, художні пленери, фестивалі етнічної музики, ярмарки образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. В музеї кожен бажаючий матиме змогу пожити кілька днів, поринути в життя і побут козаків, підкувати коня, запрягти волів у мажі, з’їздити волами до млина, змолоти борошно і випекти хліб у печі за стародавніми рецептами.


   © Кубань-Украина 2006-2013 г. Главная | О нас | Контакты | Українська